Сербія

Перший успішний кейс у Сербії

Марія Бєрєтка – перша людина у Сербії, яка отримала захист як викривачка корупції після того, як Сербія прийняла закон про захист викривачів корупції у 2015 році. Вона повідомила поліції про корупцію у міській адміністрації міста Нові Сад у червні 2015 року, де її начальники приховували штрафи за неправильно припарковані транспортні засоби у зелених зонах. Як тільки вона розповіла, почалися проблеми на роботі із колегами, а потім її без пояснень перевели з її керівної посади двічі протягом року на інші, які не підходили її кваліфікації. Марії прийшлося йти до суду, щоб її повернули на початкову посаду, та щоб довести, що вона має право бути захищеною за законом про захист викривачів корупції. Друг Марії, Зоран Пандуров, який підтримував та допомагав їй, також попросив захисту суду, тому що боявся помсти.

У Марії було три окремі судові розгляди. Після другого рішення апеляційного суду Марія змогла отримати захист як викривачка та у травні 2017 року вона нарешті виграла справу та отримала свою посаду разом із грошовою компенсацією на суму 100000 дінарів від міста Нові Сад. Зоран Пандуров також виграв свою справу та отримав компенсацію. Більш того, у 2018 році колишній мер міської адміністрації у справах інспекції міста Нові Сад і колишній керівник Марії Владімір Балабан був засуджений до 4 років умовно за причетність до корупції та зловживання службовим страновищем проти Марії Бєрєтка та Зорана Пандурова. Двоє інших службовців з директорату інспекції Мірко Гажич та Ілія Росіч також мали судові слухання через корупцію.

Викриття корупції на фабриці боєприпасів

Александар Обрадовіч працював ІТ спеціалістом у корпорації “Крушик Холдінг”, що є державною фабрикою боєприпасів у місті Вальєво, Сербія. Він дізнався про корупцію на фабриці та розпочав збирати підтверджуючі документи з 2014 року. Александар намагався повідомити профспілку на підприємстві, але вона виявилася типовою “жовтою” профспілкою, члени якої отримували певні привілеї від адміністрації фабрики. Обрадовіч звернувся до журналістів-розслідувачів. 15 вересня 2019 року була опублікована стаття онлайн про компанію “GIM”, що пов’язана з батьком міністра внутрішніх справ Сербії Небойза Стефановіча, та купівлю нею зброї на фабриці “Крушик” для ІГІЛу у Ємені за пільговими цінами, значно меншими за реальні.

18 вересня 2019 року викривача заарештували на робочому місці на фабриці “Крушик” за розкриття ділової таємниці. Александра перевели на домашній арешт 14 жовтня, і наразі він очікує на суд, навіть не маючи шансу отримати захист за законом про захист викривачів.  Масові анти-урядові протести пройшли 19 жовтня  через арешт викривача. Рада Європи та громадські організації намагаються допомогти викривачеві.

Цькування працівника за викриття корупції

Владімір Пантіч – викривач із Вал’єво, що у Сербії. Він працював юристом у відділі урбанізму та будівництва в адміністрації міста Вал’єво. Владімір побачив протизаконні дії у видачі дозволів на будівництво для інвесторів, через що інвестори отримували приміщення за нижчими цінами, та повідомив про це своїх керівників у грудні 2017 року. Незабаром після цього він відчув тиск та домагання зі сторони свого керівництва, щоб він видав дозволи на будівництво для компаній “Гореніе” та “Гейт”, приміщення яких вже були у процесі будівництва, але викривач відмовився. Його негайно перевели на початкову позицію у відділ надзвичайних ситуацій та безпеки, а дозволи на будівництво для вищезгаданих компаній були видані одразу після цього.

Викривач подав кримінальну скаргу до прокуратури міста Вал’єво проти заступника міського голови та інших чиновників адміністрації міста, а також повідомив про нелегальне будівництво. Мерія пояснила переведення Пантіча частиною плану з реорганізації. У Пантіча було декілька слухань у суді, після яких він нарешті отримав статус викривача за Законом про захист викривачів у серпні 2019 року. Але боротьба продовжується, так як розслідування по матеріалам скарг Пантіча не проводилось, а чиновники міської адміністрації не були покарані.

Корупція в освітній сфері Сербії

Горан Періч працював викладачем у Бізнес Школі міста Блаце, Сербія. У квітні 2017 року директор училища Любиша Мілачіч звільнив його з посади після того, як він указав на конфлікт інтересів  у процесі акредитації училища через найми Дам’яна Радосавльєвіча,члена Національної ради вищої освіти, в якості “професійного спеціаліста з акредитації”. Однак Радосавльєвіч є членом другорядного органу у Національній раді, що не приймає рішення. Горан Періч подав скаргу у поліцію щодо корупції у навчальному закладі та попередив Міністерство освіти та Прем’єр-Міністра Сербії разом із сербськими медіа. Після того як Періча звільнили, його колега Боян Васовіч, технік комп’ютерної лабораторії, який підтримував викривача, почав страждати від мобінгу зі сторони директора та зрештою був звільнений.

Дякуючи Закону про захист викривачів, Горан Періч виграв справу, і його повинні були відновити у його колишній посаді. Однак директор Мілачіч назначив його нічним сторожем в училищі, кажучи, що не було посад для його кваліфікації. Періч та Васовіч подали заяву проти Любиші Мілачіча за зловживання у березні 2018 року та виграли справу. Навчальний заклад став частиною Белградської Бізнес Школи, а Мілачіча звільнили після розслідування Анти-корупційної агенції у серпні 2018 року. Періча та Васовіча поновили на їхніх колишніх посадах у 2019 році у реструктурованій Бізнес Школі Прикладних Наук у місці Блаце.

Викриття суспільно важливої інформації

Дарко Ненадіч працював інженером-механіком у комунальному підприємстві “Водопостачання та каналізація” міста Пожареваць з 2007 року. У жовтні 2017 року він дізнався про потенційну небезпеку через використання синтетичного клею під час ремонтних робіт на трубопроводі “Пожареваць-Драговаць”. Він повідомив про можливість забруднення води та небезпеки для здоров’я людей директора підприємства Владіміра Стоїміровіча усно та по емейлу. Ненадіч став жертвою мобінгу зі сторони своїх начальників, в той час коли його попередження не було взято до уваги. Потім викривач повідомив спеціаліста з питань дотримання правил підприємства Мільяна Марковіча щодо порушень на будівництві та мобінгу, що також були зігноровані, а пан Марковіч отримав підвищення незабаром після інциденту.

В кінці 2017 року викривача Ненадіча було звільнено з підприємства після реструктуризації, хоча було відкрито 2 нові посади, які він міг би отримати згідно своєї кваліфікації. За Законом про захист викривачів, суд прийняв рішення на користь Дарко Ненадіча, якого звільнили через повідомлення про порушення, а не через реструктуризацію підприємства, та повернули його на роботу у 2018 році, виплативши 141 тисячу динарів за витрати на судову тяжбу.

У травні 2019 року директора підприємства Владіміра Стоїміровіча заарештували за отримання хабарів від власника приватної компанії “Телекомунікація” з міста Блаце, щоб отримати тендер вартістю більше ніж 100 мільйонів динарів на публічні закупівлі. А в кінці 2019 року Дарко Ненадіч у своєму акаунті в соцмережі повідомив про конфлікт інтересів у закупівлях підприємства та поінформував сербську Антикорупційну агенцію. Всі тендери на публічні закупівлі з 2015 по 2018 роки були отримані компанією “KLT Co”, власником якої є Вукасін Крстіч, зять виконавчого директора підприємства  “Водопостачання та каналізація” Мілорада Тріфуніча. Загальна ціна всіх цих робіт більша за 9 мільйонів динарів (приблизно 85 тисяч доларів США). Антикорупційна агенція вважає, що є зв’язок між колишнім директором Стоїміровічем та виконавчим директором Тріфуновічем у цій корупційній схемі. Розслідування агенції продовжується, а всі теперішні контракти на публічні закупівлі з компанією “KLT Co” припинені.

Працівник Дому дітей та юнацтва викриває зловживання

Петар Владетіч працював дефектологом у Домі для дітей та юнацтва у передмісті Белграду, місті Сремчіца, що у Сербії. Він працював там декілька років, але із новою директоркою установи Горданою Ковіч ситуація погіршилася у 2018 році як для працівників, так і для підопічних. Ковіч давала більше навантаження для працівників, що вплинуло на якість догляду за підопічними закладу. Діти з обмеженими можливостями страждали від фізичних покарань, а також стався нещасний випадок, коли один із підопічних помер. Владетіч відправив листа до Ковіч із попередженням та поінформував Міністерство праці та соціальної політики про нездорову ситуацію у закладі, але ніхто не прореагував. Тому викривач вирішив повідомити медіа. Після цього Владетіч відчув тиск на роботі, його зарплату знизили, а у травні 2018 року його звільнили за “нанесену шкоду репутації закладу”.

Викривач звернувся до суду, та за допомогою закону про захист викривачів його поновили на посаді дефектолога у місті Сремчіца у жовтні 2018 року, а Гордана Ковіч звільнилася одразу після того, як вона звільнила Владетіча.

Закон про захист викривачів у дії: викривача поновлено на посаді

Томіслав Вєлйковіч працював прибиральником у муніципальній адміністрації міста Рача, Сербія. У 2017 він дізнався, що адміністрація заплатила 600000 евро для будівництва очисних споруд для стічних вод, які не були збудовані. Вєлйковіч повідомив про корупцію до сербської Антикорупційної агенції, а потім у медіа. Після того, як викривач розповів про корупцію, його звільнили.

Антикорупційна агенція почала розслідування на основі показань викривача та дала рекомендацію звільнити директора адміністрації міста Рача Івіка Марковіча після того, як були знайдені інші корупційні інциденти. Марковіча було звільнено, а Вєлйковіча поновили на посаді прибиральника 10 січня 2018 року за допомогою юристів, що спиралися на закон про захист викривачів.

Зловживання коштами у Асоціації Єврейських Громад Сербії

Викривач, який не захотів, щоб його ім’я було опубліковано, повідомив Бюджетну інспекцію Міністерства фінансів Сербії про зловживання коштами у Асоціації Єврейських Громад Сербії електронним листом 18 березня 2019 року. Він стверджував, що Асоціація отримала 950 тисяч євро від держави відповідно до Закону про усунення наслідків Голокосту. Сербія зобов’язана платити цю сумму грошей щороку протягом 25 років з 2017 до 2042 року. Ці гроші повинні витрачатися на тих, хто вижив під час Голокосту, та на єврейські громади Белграду, Земуну та Кікінди. Але згідно викривачу, Асоціація вклала ці гроші у інвестиційні фонди Комерційного банку та Райфайзен банку.

Викривач очікував відповіді з Міністерства про результати розслідування через 15 днів відповідно до Закону про захист викривачів. Однак, Міністерство не надіслало ніякої інформації щодо тверджень викривача. Тому викривач надіслав інший запит у квітні 2019 року, який також не мав ніякого результату. Третя спроба була у грудні 2019 року, в якій викривач посилався на Закон про захист викривачів. Міністерство знову не відповіло, тому викривач звернувся до юристів. Міністерство відповіло юристам, кажучи, що вони відправили оповіщення викривачу, однак, вони цього не робили. Коли юристи попросили надати докази, що оповіщення було відправлене, Міністерство відповіло, що вони не надають інформацію щодо роботи інспекції та перевірок зі їхніми правилами, що суперечить Закону про захист викривачів. Боротьба продовжується, так як Міністерство досі відмовляється діяти згідно Закону про захист викривачів, а єврейські громади Сербії не отримали фінансування.

Викривачка повідомляє про корупцію в адміністрації міста Прокуплє

Саня Мар’яновіч працювала бюджетним аналітиком у відділі бюджету та казначейства адміністрації міста Прокуплє, що у Сербії. При виконанні своєї роботи, вона усвідомила, що запланований дефіцит бюджету вищий за дозволений, та дізналася про корупційні схеми у адміністрації. Вона вперше доповіла про корупцію меру міста у 2017 році, після чого в неї розпочалися проблеми на роботі. Її керівники давали їй більше роботи, принижували на робочому місці та не платили гроші за додаткові робочі часи. Через стрес та мобінг на роботі, вона взяла лікарняний, під час якого її керівники вимагали в неї виконувати роботу вдома. В цей самий час,  повідомлення викривачки про корупцію не мали ніякого ефекту, тому вона поінформувала районну Адміністративну інспекцію та Міністерство державної адміністрації та місцевого самоуправління про протиправні дії, про які вона знала. Після цього її керівництво понизили пані Мар’яновіч у посаді з меншою заробітною платою та званням у департаменті освіти та культури. Вони пояснили це реструктуризацією робочих місць, яка була введена вже після того, як викривачку понизили у посаді.

Пані Мар’янович отримала статус викривачки судовим рішенням у 2018 році за Законом про захист викривачів, а у жовтні 2019 року Вищий суд міста Прокуплє вирішив, що її повинні відновити у попередній посаді та заплатити 70,000 динарів компенсації, які вона отримала у 2020 році.

Мобінг на роботі як спосіб залякування викривачів

Дівна Сакрадзія – викривачка із міста Житіште, що у Сербії. Вона працювала у муніципалітеті Житіште архіваріусом. Протягом деякого часу вона вказувала керівництву на протиправні дії архівного відділу, але ніхто не звертав уваги. Через її повідомлення її перевели на нижчу посаду у 2019 році, і вона почала страждати від мобінгу на роботі. Потім вона повідомила у поліцію про її сумніви щодо терміну дії свідоцтва про стаж роботи голови муніципальної адміністрації Младена Айдуковіча. Після цього випадку її звільнили.

Викривачка поінформувала про корупцію у муніципалітеті та про її звільнення до адміністративної інспекції та Антикорупційної агенції Сербії. Адміністративний суд департаменту Нові Сад прийняв рішення на користь Сакрадзії – повернути її на роботу за Законом про захист викривачів. Однак, протягом декількох місяців муніципалітет не виконував постанови суду та уникав повернення викривачки через так звану ‘реструктуризацію робочих місць’, в якій її посада була усунена. Потім у лютому 2020 року вони врешті-решт повернули викривачку на роботу, але в інший офіс в 6 км від міста Житіште, у селі Торак, де вона зовсім одна в офісі, під приводом, що для неї немає роботи у Житіште. Боротьба продовжується, в той час як викривачка страждає від мобінгу.

Інші кейси

• Суд Белграду ухвалив рішення на користь доктора Борко Йозифовського, що викрив злочинні зв’язки між лікарями швидкої допомоги та поховальними компаніями. Йозифовського у суді представляла громадська організація “Pištaljka”

• Один із поліцейських в Сербії, який заявив про корупцію, описав випадок, коли після викриття посеред ночіу вікна його квартири світили червоним світлом, що спричиняло неймовірний психологічний тиск для нього та всієї його сім’ї. Поліцейський змушений був переїжджати кілька разів, але кожного разу він боявся сказати нову адресу своїм керівникам.

Владімір Радоміровіч, головний редактор видання Pištaljka зауважив, що: “Найбільш часто застосованою формою помсти викривачам є припинення трудового договору, втім існують і більш жорсткі форми негативного впливу на викривачів, що мають на меті примусити особу мовчати, включаючи погрози сім’ям викривачів. Шість місяців тому у місті Новий Сад (друге за розмірами місто у Сербії) особі, що допомагала викривачеві повідомити суспільно важливу інформацію було спалено автомобіль перед його помешканням”.