Киргизстан

Киргизька громадськість невдоволена мовчанкою уряду щодо продажу золота на $1,1 млрд

У 2021 році Киргизстан, де розташовані найбільші в Центральній Азії золоті копальні, експортував золота на $1,4 млрд. При цьому левову частку цього золота (на $1,1 млрд) придбала невідома країна — її назву уряд не розголошував громадськості.

Пізніше журналістам вдалося зʼясувати, що покупцем була Швейцарія.

Зі свого боку Швейцарія факту купівлі золота не приховувала, тож засекречування з боку киргизького уряду викликало неабияке обурення.

Обурення, зокрема, через те, що золота шахта Кумтор, яка відповідатиме за експорт золота в таких масштабах — десятиліттями оповита таємницею та, за чутками, потопає у корупції.

За матеріалами OCCRP

Кейс: корупція у прикордонній службі

У листопаді 2019 року підполковник Ошського обласного прикордонного котролю на КПП “Достук” Талгат Аланов дав прес-конференцію щодо корупції у прикордонній службі Киргизстану. Він повідомив про те, що посади та переведення з посади на посаду продаються, а також про випадки корупції на КПП “Іркештам” та “Достук”, називаючи імена своїх корумпованих колег та начальника КПП “Достук”.

Після прес-конференції Аланов повідомив, що йому погрожували по телефону, а керівництво почало жорстко поводитися з ним на роботі. Аланов попросив пітримки Президента і намагався з ним зустрітися. Президент був за межами країни, але Аланов зміг зустрітися із головою Ради безпеки.

Державна прикордонна служба звернулися до військової прокуратури, так як вони вважають, що Аланов не мав права розкривати інформацію на прес-конференції, бо це є порушенням військового статуту. Більш того, 5 колег підполковника, чиї імена були названі на прес-конференції, подали проти нього позов до суду за шкоду, нанесену їхнім честі та гідності. Перше судове слухання пройшло 28 лютого 2020 року, де Аланов сам захищав себе, тому що він не мав коштів заплатити захиснику. Наступне засідання заплановано на 5 березня 2020 року. Голова Ради безпеки пообіцяв проконтролювати звинувачення Аланова та забезпечити підтримку.

Кейс: переслідування викривача-державного службовця

Анара Мамбеталієва працювала прес-секретарем Державної інспекції з екологічної та технічної безпеки. Її звільнили одразу після того, як вона публічно заявила про корупцію у відомстві, яка вчинялася її безпосереднім керівником. За словами Мамбеталієвої, вона мала достатні докази підкупу та привласнення державних коштів в інспекції. Громадськість підтримала її в інтернеті, і як наслідок висвітлили ще більше фактів корупції з боку керівництва інспекції. Справа триває, оскільки історія отримала значний резонанс у ЗМІ,  а також додаткову підтримку від активістів громадянського суспільства.

Корупція у міліції Киргизстану

Колишній підполковник міліції Тенізбай Асанов зняв відео, в якому він викрив корупцію у міліції Киргизстану після того, як його відправили на пенсію. Він повідомив, що посади продаються, багато його колег беруть хабарі, а ресурсами зловживають. Він вважає, що керівницвто боялося його через те, що він не брав хабарі та був чесним міліціонером, і тому відправило його на пенсію. 23 липня 2019 року відео опублікувала одна з онлайн платформ. Міністерство Внутрішніх Справ Киргизстану прокоментувало, що аргументи Асанова не доведені та що його відправили на пенсію за віком. Однак, інформація щодо зловживань ресурсами та корупцію розслідує Державний Комітет з Національної Безпеки.

Корупція на Киргизькій залізниці

Група працівників воєнізованої охорони Киргизької залізниці “Киргиз темір жолу” разом із їхнім колишнім колегою Медером Качієвим провели прес-конференцію 26 лютого 2020 року, на якій вони вимагали звільнення свого керівника Нурлана Тамаєва.

Медер Качієв повідомив, що з тих пір, як Тамаєва назначили керівником охорони у 2018 році, атмосфера в компанії значно погіршилася: Тамаєв почав примушувати людей звільнятися, багатьох людей було звільнено, в той час як він наймав нових людей без досвіду, вимагаючи по 500 доларів за посаду. Викривачі також сказали, що вони також зверталися до різних структур, включаючи транспортну прокуратуру, але їхнє розслідування закінчилося лише доганою Тамаєву через місяц після розслідування.

Тамаєв назвав викривачів “жорсткими порушниками” та сказав, що Медер Качієв ображений на своє звільнення, і тому критикує керівника воєнізованої охорони. Працівники воєнізованої охорони мають надію, що після прес-конференції почнеться нове розслідування щодо корупції свого керівника Нурлана Тамаєва, а вони будуть захищені на робочому місці.

Корупція під час пандемії COVID-19

Лікар Бектур Апишев працює у Іссик-Атинському Центрі сімейної медицини у Киргизстані. 10 квітня 2020 року у своєму Твітері він опублікував повідомлення про відсутність засобів індивідуального захисту для лікарів та фотографію марлевої маски для обличчя, якої недостатньо для роботи з пацієнтами, хворими на COVID-19. Також він поінформував про відсутність належного транспорту для медпрацівників та про тиск на нього. Після цих твітів лікаря “запросили” до головного лікаря клініки для розмови, після чого твіти, а потім і сам обліковий запис Апишева були видалені. Потім у мережі Інтернет з’явилося відео, на якому Апишев просить пробачення за нібито недостовірно надану інформацію про засоби індивідуального захисту.

Активісти громадянського суспільства та деякі члени парламенту Киргизстану вважають, що Держкомітет Нацбезпеки Киргизстану чинив тиск на викривача. Суспільство підтримує лікаря та критикує тиск влади на медпрацівників під час пандемії коронавірусу, так як наразі 79 з 400 хворих на COVID-19 у Киргизстані – це медичні працівники. Член парламенту Киргизстану Дастан Бекешев розробив резолюцію “Про тиск на медичних працівників”, що дозволить Прокуратурі перевіряти діяльність Держкомітету Нацбезпеки у ситуаціях, як з лікарем Апишевим. Більш того, пан Бекешев вже направив запит у Генпрокуратуру про публічне приниження викривача. А громадяни Киргизстану продовжують підтримувати лікаря Апишева, використовуючи хештег #БекТур у соціальних мережах.

"Повинні були прати одноразові захисні костюми": зловживання під час пандемії COVID-19

Киргизький правозахисник Каміль Рузієв опублікував повідомлення 12 квітня 2020 року на своїй сторінці на Фейсбуці від імені колективу каракольского Центру Держепіднадгляду, які стверджують, що їм не видають засоби індивідуального захисту.

Медичний персонал повідомив, що вони повинні були прати одноразові захисні костюми та використовувати один респіратор по черзі. Викривачі також сказали, що головний лікар Нуркемел Бектуров не видавав захисні костюми для працівників, що проводили дезінфекцію, ігнорував їхні скарги та погрожував їм звільненням, забрав 200 масок додому та продавав рідину для дезінфекції приватним особам.

Пан Бектуров заперечував всі звинувачення та повідомив, що у центрі є все необхідне для захисту медперсоналу у запасі. Однак, прокуратура міста Каракол розпочала розслідування, як і Міністерство охорони здоров’я Киргизстану.

Працівник повідомляє про нестачу засобів захисту у селі Благовєщєнка

Міліціонера, ім’я якого не називається, з села Благовєщєнка Сузакського району, що у Киргизстані, звільнили у квітні 2020 року після того, як він зняв відео про нестачу захисних костюмів для міліціонерів на блокпостах. У відео він сказав, що на зміну їм видають по 1 одноразовій масці, пару рукавичок та дезінфектор, а також повідомив, що замість 3-хразового харчування їх годують лише 1 раз.

Три дні потому міліціонера викликали до УВД Джалал-Абадської області, де він дізнався про внутрішнє розслідування проти нього та про його звільнення. Він не отримав копію результатів розслідування та не погоджується зі звільненням. Викривач планує звернутися до суду.

УВД спростувало інформацію з відео та повідомило, що цей міліціонер був на нічній варті, коли контакт із громадянами мінімальний, і тому захисні костюми не потрібні. Хоча станом на 5 травня 2020 року 27 міліціонерів заразилися коронавірусом з-поміж всіх 843 хворих у Киргизстані. Представник УВД повідомив, що міліціонер порушив міліцейський статут, і тому його було звільнено.

Викривачка інформує про нестачу засобів індивідуального захисту для медперсоналу

Міновар Камілова – лікарка у Центрі сімейної медицини №1 у місті Ісфана, що у Киргизстані. 13 квітня 2020 року вона опублікувала відео у Фейсбуці, в якому вона скаржилася на нестачу засобів індивідуального захисту для медичного персоналу у лікарні. Голова Центру сімейної медицини №1 Учкун Ергешов сказав, що він розмовляв з пані Каміловою, і вона повідомила, що відео було знято на прохання дочок Камілової, що працюють у благодійному фонді у США та хочуть допомогти. І через декілька днів лікарня отримала 104 захисні костюми та 110 захисних щитів від киргизької общини США.

Міністерство охорони здоров’я, віце прем’єр-міністр Кубатбек Боронов та влада Бакентської області спростували інформацію про нестачу засобів індивідуального захисту, кажучи, що всі місцеві лікарні оснащені всім необхідним, та якщо їм щось потрібно, вони повинні звертатися до Міністерства охорони здоров’я. Під час зустрічі з ситуації по коронавірусу 18 квітня пан Боронов також повідомив, що вони перевіряють всі скарги лікарів та усувають ці проблеми.

Це вже не перша скарга від лікарів щодо нестачі захисних засобів, особливо після того, як більш ніж 100 медичних працівників заразилися COVID-19 у Киргизстані.

"Закрити роти й працювати": працівники лікарні повідомляють про неготовність до прийому пацієнтів з коронавірусом

4 квітня 2020 року 5 медпрацівників Ала-Букинської районної лікарні Джалал-Абадської області Киргизстану записали відеозвернення, в якому вони звинуватили керівництво лікарні у тому, що вони захворіли на COVID-19 на роботі. Одна з викривачів Бувайда Теміралієва повідомила, що 23 березня 2020 року до лікарні привезли декількох хворих на коронавірус, які тільки повернулися з малого хаджу. Вона сказала, что маски та захисні костюми, які їм видали, не підходили для роботи з пацієнтами, хворими на COVID-19, та вони повинні були прати ті самі костюми, щоб одягти їх наступного дня. Коли вони попросили керівництво про відповідні засоби захисту, їм сказали “закрити роти та працювати”. Також їм довелося використовувати вбиральню, якою користувалися пацієнти.

Інша викривачка Калискан Аскаралієва стверджувала, що лікарня не була готова до прийому пацієнтів з коронавірусом, та їй довелося провести більше години разом з ними, пока їхня окрема палата не була готова. Третя викривачка Алтинай Курбанова сказала, що вона контактувала з пацієнтами більше 3 годин у костюмі, що не відповідав вимогам безпеки, а після того їй не дозволили переодягтися під час вечері.

Розслідування Міністерства охорони здоров’я Киргизстану розпочато. Головна лікарка шпиталю Бактигуль Алібаєва була знята з посади. Віце-прем’єр-міністр Кубатбек Боронов пообіцяв, що медпрацівники, що заразилися, отримають компенсацію у розмірі 200 тисяч сом (приблизно 2700 доларів США), а у випадку смерті родина отримає 1 мільйон сом (приблизно 13350 доларів США).

Викривачка повідомляє про поліцейське свавілля

Жінка з міста Кара-Суу Ошського району Мухайо Абдужапарова зняла відео-звернення до Президента Киргизстану Сооронбая Жеенбекова. Вона сказала, що 2 травня 2020 року її чоловіка Маміржана Ташматова побили міліціонери. Він пішов до маленького магазину та побачив, як міліціонер вербально ображав продавчиню, і Ташматов зняв це на відео. Міліціонер помітив це та наказав своїм колегам забрати Ташматова до міліцейського відділку. По дорозі до відділку Ташматова побили міліціонери, які заставили його видалили відео. Після того вони привезли його додому. Викривачка стверджувала, що її чоловік записав своє побиття на диктофон.

Наступного дня Ташматов звернувся до лікарні, тому що погано себе почував після побиття. Медпрацівники повідомили про побитого пацієнта у міліцію. Міліціонери прийшли додому сім’ї Ташматових та стали допитувати, чому він звернувся до лікарні. Викривачка злякалася, що її чоловіка можуть затримати, а він – єдиний годувальник родини з 4 маленькими дітьми. Через це вона звернулася до Президента, щоб більше не було такого свавілля міліціонерів.

Представник Міністерства Внутрішніх Справ Ошського району Женіш Аширбаєв спростував всі звинувачення викривачки проти міліціонерів.