Закон про захист викривачів був прийнятий в Албанії в червні 2016 року і вступив в силу з 1 жовтня 2016 року для публічного сектору, і з 1 липня 2017 року – для приватних підприємств. Закон зобов’язує приватні підприємства, на яких працює понад 100 працівників, та державні підприємства з більш ніж 80 працівниками затвердити внутрішні нормативні акти для викривачів корупції та створювати спеціальний відділ для розслідування фактів корупції. Проте, із 163 відділів на підприємствах, які були створені та працюють, лише 7 повідомили про звернення до них, і переважно з питаннями, що стосувалися конфлікту інтересів.
Як зазначено у доповідях громадських організацій, закон вимагає підвищувати обізнаність про важливість викриття корупції серед широких верств населення. Незважаючи на зусилля з виконання положень закону, залишається величезний розрив між очікуваними результатами та зафіксованими випадками викриття корупції. Однак прийняття цього закону, незважаючи на проблеми з його виконанням, вважається найважливішим законодавчим актом у сфері боротьбі з корупцією.
Кейс: корупція у міністерстві внутрішніх справ
Дрітан Загані, колишній начальник прикордонної поліції, та Антоніо Назерай, колишній офіцер поліції із протидії наркотикам, працювали у відділі боротьби за наркотиками у місті Фієр в Албанії. У 2015 році під час звичайної перевірки машини Назерай зупинив машину, що належала колишньому міністру внутрішніх справ Сайміру Тахірі, який їхав разом із злочинцями Хабілай, відомими як міжнародне угрупування з торгівлі наркотиками.
Поліцейські повідомили про зв’язок Тахірі із міжнародною торгівлею наркотиками та корупцією. Прем’єр-міністр Албанії Еді Рама провів пропагандистську конференцію для офіцерів поліції через декілька тижнів після того, як поліцейські викрили корупцію, в якій він повідомив про перемогу у наркотичних війнах та напав на всіх, “хто кинув бруд” на роботу поліції та міністра внутрішніх справ Сайміра Тахірі. Також прем’єр-міністр відкрито напав на Загані, назвавши його “співробітником наркоторговців”.
Замість того, щоб забезпечити захист викривачеві корупції, Загані заарештували без ордеру на арешт та тримали у в’язниці без суду 6 місяців. Журналіст Базір Коллаку розкрив зв’язок між Тахірі та Хабілай у своєму журналістському розслідуванні, в якому оприлюднив записи, що доводять протекціюТахірі у транспортуванні наркотиків Хабілай. Це призвело до відставки Тахірі та розслідування, але не його арешту.
Назерай був змушений піти з поліції у 2017 році через страх помсти та покинув Албанію так само, як Загані. Назерай отримав притулок у Нідерландах у 2019 році, а Загані – у Швейцарії. Журналіст Коллаку отримав смертельну погрозу у березні 2019 року під час телевізійного ранкового шоу за його розслідування. Він подав прохання про розслідування.
Кейс: незаконне звільнення викривача
Дрітан Хіла, дипломат в Міністерстві закордонних справ Албанії, повідомив про сумнівне призначення дочки судді до посольства. Дипломата звільнили, але подав в суд ,аби поновитися на посаді та отримати матеріальну компенсацію. Хіла також обіймав посаду заступника міністра оборони в опозиційному уряді. Його звільнили у 2015 році і зараз він регулярно виступає в ЗМІ з критикою дій уряду.
Кейс: кумівство серед парламентарів
Поліцейський Емільяно Нуну звинуватив членів парламенту Албанії Рахмана Ррая та Тауланта Балла разом з іншими чиновниками соціалістичної партії у покриванні Рексхепа Ррая, сина члена парламенту, що підозрюється у насиллі та зґвалтуванні своєї дівчини Ксхісела Малоку. 21 липня 2018 року родичі члена парламенту Ррая погрожували пістолетом поліцейському Емільяно Нуну всередині поліцейського відділу міста Круя, де також були присутні самі члени парламенту. Вони хотіли, щоб Нуну кинув справу про зґвалтування. Натомість він повідомив про погрозу у поліцейський відділ Тірани, але це ні до чого не призвело. Через те, що закон про захист викривачів погано працює у Албанії, Нуну не було надано ані підтримки, ані захисту зі сторони держави.
Коли про справу стало відомо, прем’єр-міністр Еді Рама накинувся на викривача, називаючи поліцейського “героєм, що перетворився у негідника”. Урядові чиновники та державна поліція спростували все, що трапилося у поліцейському відділі міста Круя. Пізніше брата Нуну звинуватили у причетності до кримінального угрупування, що розшукувалося за замах на вбивство. Розслідуванням справи Емільяно Нуну займалися прокуратура та міністерство внутрішніх справ. Релсхепа Ррая заарештували з мінімальними обвинуваченнями. Члени парламенту Ррая та Балла та інші високопоставлені чиновники, яких звинуватив Нуну, не отримали ніяких обвинувачень. Нуну звільнився з роботи, покинув країну у пошуках політичного притулку у Швейцарії.
Кейс: викриття інформації про поширення COVID-19
Двома першими пацієнтами, що захворіли на COVID-19 у Албанії, імена яких не називаються з метою конфіденційності, стали батько та син, що повернулися з Італії на початку березня 2020 року. Їх госпіталізували 9 березня 2020 року у лікарні Матері Терези, що у Тирані.
Через декілька днів після їхньої госпіталізації вони зв’язалися з телеканалом “Ора Ньюз” та надали відео про погані умови у палатах лікарні, погане медичне обслуговування та відсутність необхідної гігієни. Також викривачі поінформували про зневажливе ставлення до них зі сторони медперсоналу та про відсутність опалення у їхній палаті. Однак Міністерство охорони здоров’я Албанії запевнило, що вони готові до спалаху коронавірусу, що всі лікарні країни мають все необхідне оснащення та пристойні умови для перебування пацієнтів.
Працівники повідомляють про можливе розкрадання бюджетних коштів у місті Дуррес
Працівники взуттєвої фабрики міста Дуррес, що у Албанії, вийшли на протест 24 квітня 2020 року, тому що вони не отримали ніякої фінансової допомоги від уряду через заборгованість по заробітній платі.
Взуттєва фабрика мала 86 працівників перед карантином через COVID-19. Під час карантину фабрика не виплачувала зарплату своїм працівникам, в той час коли уряд створив спеціальний фонд для таких компаній, щоб покрити зарплати людей, на яких вплинули карантинні заходи. Керівництво компанії повідомило викривачам, щоб вони звернулися за грошима до уряду. Коли вони звернулися до податкової служби, їм сказали, що компанія закрилася та що в такому випадку вони не можуть отримати гроші від держави. Більш того, викривачі стверджують, що їм погрожували, якщо вони вийдуть на протест. Але вони все ж таки вирішили протестувати, тому що в них немає грошей на їжу та оренду житла.
Працівники порту борються за справедливе регулювання цін на паливо
Албанські рибалки вийшли на протести через високі ціни на нафту. Більш ніж 2000 жителів займаються рибальством у місті Дуррес. Першого травня 2020 року рибалки порту Дурреса розпочали протестувати, а 4 травня 2020 року ще 50 рибалок у місті Саранда вийшли на свій протест проти високих цін на паливо та неможливість отримати ніякої фінансової допомоги від уряду.
Викривачі стверджують, що хоча ціни на нафту знизилися у всьому світі, албанські нафтові компанії продовжують продавати паливо за цінами до пандемії. З тих пір як ресторани закрилися через пандемію 10 березня, роботи у рибалок стало значно менше, а ціна на паливо стала недоступною для них. Це призвело до фінансових негараздів та навіть банкрутств багатьох сімей рибалок.
До того ж, викривачі кажуть, що вони подавали документи на урядову фінансову допомогу, але їм було відмовлено. Вони просять допомоги уряду у справедливому регулюванні цін на паливо та отриманні фінансових виплат, щоб вижити в умовах карантину.
Працівники міста Почем протестують через невиплату зарплат
Працівники насосної станції та електричної підстанції міста Почем, що у Албанії, погрожували піти на голодування 13 лютого 2020 року, якщо їм не виплатять зарплату за 27 місяців. Викривачі заявляли, що вони зверталися по допомогу до Міністерства енергетики, спікера Парламенту Грамозу Ручі та навіть до Прем’єр-Міністра Еді Рама, але не отримали ніякого результату.
Представники компанії зустрілися із протестуючими, але відмовилися визнати не виплачені зарплати працівників та не планували їх виплачувати. Голодування розпочалося о 14:30 13 лютого. 6 працівників нафтопереробного заводу міста Балши долучилися до страйку, бо їм також не платили останні 6 місяців. Вони заявили, що проблеми з виплатами почалися, коли завод приватизували у 2013 році.
Стан здоров’я двох працівників підстанції Почема різко погіршився 18 лютого 2020 року, та лікарі закликали їх закінчити голодування. Але викривачі були доведені до розпачу через відсутність грошей, тому були націлені продовжувати страйк після отримання медичної допомоги. Ситуація досі не вирішена, але працівники планують продовжувати боротьбу, щоб отримати гроші та поновити свої контракти.
